Ігор Грохоцький - Дівичії Ночі

сл. Т.Г. Шевченко, муз. Ігор Грохоцький Розплелася густа коса Аж до пояса, Розкрилися перси-гори — Хвилі серед моря, Засіяли карі очі — Зорі серед ночі, Білі руки простяглися — Так би й обвилися Кругом стану, і в подушку Холодну впилися, Та й заклякли, та й замерли, З плачем рознялися. «Нащо мені коса-краса, Очі голубині, Стан мій гнучий... коли нема Вірної дружини? Немає з ким полюбитись, Серцем поділитись... Серце моє! Серце моє! Тяжко тобі битись Одинокому. З ким жити, З ким, світе лукавий, Скажи мені.