Кілька гірких воєнних етюдів. Загиблі від бездушності. Курська афера. Брехня не наблизить перемогу…

Хороших новин нема, на душу якась більша тема не лягає. Тому сьогодні кілька гірких етюдів із війни. Поминаємо сьогодні Миколу Микитенка в третю річницю його мученицького акту протесту проти відведення війська та руйнування нашої оборони. Ветеран АТО й ООС розумів, до чого призведе політика Зе й, не достукавшись до глухих і сліпих українчиків, здійснив акт самоспалення. Його трагічного, ціною життя, поклику не почули. Сьогодні усвідомлюємо, про що він нас попереджав. Журналістка Вікторія Рощина загинула на московському етапі напередодні прогнозованого обміну й повернення. Або була вбита, щоб не відкривати свідчень про нелюдські тортури в страшній катівні – Сізо №2 Таганрога. Так, про неї дуже різні оцінки й є багато негативних спогадів. Але ми нині говоримо про полонених. І про те, чому оте Зе так перебирає, про кого згадувати, а за кого мовчати - чия в нього кров на руках. І про нечулість офіціозу й суспільства до жахіть з нашими полоненими. Курська афера від самого початку приносила більше шкоди, ніж
Back to Top