Привіт!!! Радий поділитися з усіма новою піснею, яку написав цього літа. Їхав у поїзді Горохів Львів , земля навкруги була суха, трава і всі дерева вже не зеленіли, але стали жовті. Все потребувало дощу. Насувалися густі темні хмари, добре, що вони були наповнені водою.Я радів цьому дощу разом з усім Божим творінням, дякував Богу за воду. Зявилися слова
“Хмарами, хмарами летить життя
Сонце сія, сонце сія
А чи несеш ти воду в собі
Воду живу для сухої землі“
Так Бог промовляв до мене через природу.