Піккардійська терція Небесна Сотня ’Пливе кача по Тисині’

Украинская лемковская печальная народная песня. Реквием-прощание по погибшим участникам Революции Достоинства. Українська лемківська тужлива народна пісня. Пісня стала реквіємом-прощанням за загиблими учасниками Революції гідності. Впервые она прозвучала на Майдане во время похорон белоруса Михаила Жизневского по просьбе его ближайшего товарища. В нескольких словах перевод песни: Плывет утенок по реке Тисе. Не ругай меня, мама. Будешь ругать в злой час. Сам не знаю, где погибну. Погибну я в чужом краю. Кто же мне выкопает могилу? Выкопают чужие люди. Неужели тебе не жаль будет, мама? Как же мне не жаль, сыночек, Ты же на моем сердце лежал... ------------------------ Гей, плине кача по Тисині, Плине кача по Тисині. Мамко моя, не лай мені, Мамко моя, не лай мені. Гей, залаєш ми в злу годину, Залаєш ми в злу годину, Сам не знаю, де погину, Сам не знаю, де погину. Гей, погину я в чужім краю, Погину я в чужім краю. Хто ж ми буде брати яму? Хто ж ми буде брати яму? Гей, виберут мі чужі люде, Виберут мі чужі люде, Ци не жаль ти, мамко, буде? Ци не жаль ти, мамко, буде? Гей, як же мені, синку, не жаль? Як же мені, синку, не жаль? Ти на моїм серцю лежав, Ти на моїм серцю лежав. Гей, плине кача по Тисині, Плине кача по Тисині. Мамко моя, не лай мені, Мамко моя, не лай мені.
Back to Top