Комбриг Валерій Курко: Кожен мій солдат віддасть останній кусень хліба цивільним, що потребують його

Продовження матеріалу тут - Полковника Валерія Курка застати десь на одному місці дуже важко — комбриг постійно в русі. У турботах про бойову роботу підлеглого особового складу. Втім, є моменти, які не проходять повз його увагу ніколи. Один із таких — робота груп цивільно-військового співробітництва очолюваної ним бригади. Зі слів офіцера, волонтери часто «бомбардують» його запитаннями на кшталт: а що ще потрібно бригаді?! — Я завжди повторюю — держава достатньо піклується про армію, аби ми мали все, що допомагає нам знищувати ворога. Везіть те, що ми можемо віддати чи передати місцевим мешканцям. Ліки, харчі, дитячі речі та їжу. Місцевим просто нема, де це взяти. І волонтери та українська армія — єдина їхня надія на виживання. До того ж я не хочу, щоб наші співвітчизники стояли у принизливих чергах за гуманітаркою. Якщо ми можемо їм допомогти — ми це