Сучасна варіація на твір Василя Симоненко:

І знову настають ті дні суворі, Коли вогнів червоні язики Сягають від землі під самі зорі, І в небо підіймаються дими. Вас люди називати будуть псами, Бо ви нацистам лижете зади, Кричите “Слава…“ хриплими басами, І “Ще не вмерла...“ виєте з туги. Де ви ішли - там пустка і руїна, «Алея янголів», закинутих до ям Плювала кров’ю “ненька Україна“ У морди вам і вашим хазяям. Ви пропили б уже її, небогу, Розпродали б і нас по всій землі, Коли б Вкраїні зараз на підмогу Зі Сходу не вернулись “москалі“. Тепер ви знов, позв’язувавши кості, Торгуєте і оптом, і вроздріб, Нових катів запрошуєте в гості На українське сало і на хліб. Ви будете тинятись по чужинах, Аж доки дідько всіх не забере, Бо знайте: ні не вмерла Україна, З Росієй буде – всіх переживе!