Дума. Невольницький плач
Науковий фонд ІМФЕ, ф.14/10, од.зб.1022.
Записано у 1955 р.
Гей, гей, гей, гей, гей!
Гей у святую неділеньку
Та рано-пораненьку,
Та то ж то не сизі орли заклекотали,
Як ті бідні, нещасні невольники
В тяжкій турецькій неволі заплакали, гей!
На коліна упадали,
Кайданами забряжчали,
Вгору руки підіймали,
Господа милосердного прохали та благали, гей, гей!
– Гей подай, подай нам, Господи,
З неба дрібен дощик,
А із низу буйний вітер,
Ой хоча би чи не встала на Чорному морю
Та бистрая хвиля,
Ой хоча би чи не позривала б якорів
З турецької каторги, гей!
Бо вже нам ця турецькая каторга надоїла,
Кайдани-залізо руки, ноги пов’їдало,
Біле тіло козацьке, молодецьке
Біля жовтої кості пошмугляло, гей!
Що той баша турецький, бусурменський,
Недовірок христіянський,
Ой да то ж то він на чердаки схожає,
Сам теє добре зачуває
Та на слуг своїх турків-яничар
Зо зла гукає, гей, гей!
Гей, кажу, кажу я вам,
Слуги ви мої, турки-яничари,
Добре ви дбайте,
По три пучки колючої тернини
Та по чотирі червоної таво