Домініка Чекун – Летить галка через балку
Летить галка через балку,
Літаючи, краче
Молодая дівчинонька
Ходить гаєм, плаче.
Не пускає мене мати
Й у сад до криниці,
Не льону брать,не жита жать,
Не на вечорниці.
Раз увечорі пізненько,
Як мати заснула,
Вийшла слухать соловейка,
Мов зроду не чула.
Дала мати чорні брови,
Дала карі очі.
Й увсе дала,й увсе дала
Долі дать не хоче.
Було б тобі, моя мати,
Цих брів не давати;
Лучче б тобі, моя мати,
Щастя й долю дати!
Записано в листопа