Пісня про Маріуполь .
слова і музика Сергія Гореліка. Переклад Ігоря Краси .
Нашептали воронам,
наче вони соколи
І послали воронів
стежками високими
Тяти небо, мов ножем,
крилами зі смолі,
Руйнувать життя чуже ,
руйнувати долі...
Хмари тої чорний дим,
що бідою кличуть,
Замість світла запалив
поминальні свічі.
Сонця теплі промінці
Затулив імлою
І в Марії на щоці
Біль застиг росою.
Чи знала Марія що тi смолянi крила
Принесуть до мiста ii вогненi зливи
I вогнем садочки обернуТЬ У пустелі
I загублять квіти весни.
Та вже і не плаче, бо скінчилися сльози,
І давно не чулися від гуркоту грози.
Віддані тут кожнiй оселі та й дому
Місто засло