Так хочеться суспільство миру | Созидательное Общество | Благотворче Суспільство

Так хочеться сказати: «Я іду». А інколи і крикнути у вись. І крилами злетіти в висоту, Немовби вже літала я колись. Там без проблем й турбот життя, Бо сповнене свободи і надії. Так хочеться поринуть в майбуття, Де здійсняться всі заповітні мрії. Забутися про все земне на світі, Про всю рутинність чи банальність днів. Щоб людство досягло свого зеніту, Причаливши до благотворчих берегів. У еволюції стрімкого виру Щоб горизонти бачили нові. Так хочеться нове суспільство миру, А не теперішнє суспільство на крові. Найбільша істина у цей нелегкий час, Що Благотворчий світ — дарунок долі, Де буде щастя й злагода у нас, Де кожен житиме у спокої й на волі.