Артем Лоік - Капітан

ПІДТРИМКА ТВОРЧОСТІ - 4149 4393 1449 2707 Приват На всіх музичних майданчиках: Текст: Скільки ран, може, не треба! Капітан біля собору, я гачу римами в небо! І прошу нашу свободу! Скільки ран, може, доволі! Капітан біля окопу, я гачу кулями в зло і не віддам нашу свободу! Моя воля, ти не воля — біда, та, — як би не було — я тебе не віддам! Нема Бога, думав, де німа любов і балакуча куля, та як придивився,— Він там! Моя воля, ти не воля — ти бій, до якого ми літаємо на небо, ти біль, до якого ми звикаємо, а тому на біт мої рими, не бійсь, допоможуть тобі! Бо неминуча воля тече в нашій крові! Де дні і ночі в полі — лише вибухи, вір в те, що буде переможений звір, переписаний твір, переповнений стіл… Де бабусі де, і де дідусі, і де діти з онуками до них звідусіль, і там, де будемо сидіти досі усі! Де налитий келих, а не автомат у руці… Моя воля, ти не воля — ти ніч, за якою буде ранок, та допоки темніш, — і допоки ти між, — Богом і Дияволом, убога де моя вела нас ця молитва, як ніж! І я ріжу Його тіло небес і молю допомогти нам в цьому пеклі, і де я спочатку цим заточеним римованим ножем як не хотілося, — ріжу себе! Скільки ран, може, не треба! Капітан біля собору, я гачу римами в небо! І прошу нашу свободу! Скільки ран, може, доволі! Капітан біля окопу, я гачу кулями в зло і не віддам нашу свободу!