Оксана Білозір | Свіча (до 75-х роковин Голодомору 1932-1933 рр)

«Свіча» — пісня Оксани Білозір, слова якої поет Богдан Стельмах поклав на «Мелодію ля-мінор» Мирослава Скорика. Пісня присвячена трагедії Голодомору в Україні 1932–1933 років. Традиційно у 4-ту суботу листопада в День пам’яті жертв голодоморів о пам’ять загиблих під час геноциду українського народу вшановують хвилиною мовчання та встановлюють запалену свічку на підвіконня. Музика: Мирослав Скорик Слова: Богдан Стельмах Виконує: Оксана Білозір 2007 Слова “Свіча“ На вікні свіча миготіла, Кривді з-за плеча тріпотіла, До правди летіла. Там де рідний край, Де Україну голоду нагай Шмагав до згину Не день, не годину… Вогником свіча повівала. Мати дитинча сповивала, Пісні гомоніла Про гірку біду, недолю голу, Про чужу орду криваво-чолу, Бодай скам’яніла! На вікні свіча догасала. Мати дитинча колисала Не в колисці, ні, Не в колисці, але у труні. Мертві по ровах, їх мільйони. По німих церк
Back to Top