В пустелі сизих вечорів ( Pride & Prejudice)

Слова: Ліна Костенко Виконання: Ольга Богомолець Персонажі: Джейн Остін В пустелі сизих вечорів, в полях безмежних проти неба о, скільки слів і скільки снів мені наснилося про тебе! Не знаю, хто ти, де живеш, кого милуєш і голубиш. А знаю - ти чекаєш теж, тривожно вгадуєш і любиш. І я прийду в життя твоє. Тебе, незнаного, впізнаю, як син вигнанця впізнає прикмети батьківського краю. Я ради цього ладна жить. Всі інші хай проходять мимо, аби в повторах не згубить одне, своє, неповториме. Нехай це - витвір самоти, нехай це - вигадка й омана! Моєму серцю снишся ти, як морю сняться урагани.