D. Fakas -Ти пробач мені

Там, де ти, мене вже ніколи не буде Тут, де я-холодно і біль німа Я хотів, щоб разом ми були усюди, Але нас розділила війна. Я живий, повір мені живий навіки, У твоїх спогадах та почуттях. Ти заплющ на трошечки свої повіки, І помітиш, хто з тобою в снах. Я не міг дивитися, як плачуть хмари, Над землею стелиться ворожий бруд. В небеса я бачив, як летять примари. Люди самі гинуть від своїх отрут. Ти пробач мені Недоспані ночі, непрожиті дні. Нас тут тисячі: Хоробрі серця на холодній війні.