Коли діти приходять у світ,
В небесах посміхаються зорі,
І у душах світлішає від
Неземної краплинки любові.
А коли народилось Дитя —
Спадкоємець святого престолу —
На землі, скільки буде життя,
Воно буде багате любов’ю.
Почалася епоха нова:
Всепрощення, добра, благодаті.
— Слава Богу! — лунають слова.
— Слава в вишніх! — нумо співати.
Загорілися вогники мрій,
Прочинилися двері спасіння.
Я — Господь, Визволитель Я твій!
Я є правда, життя, воскресіння!
Я Месія, Якого давно
Із молитвою людство чекає.
Я є віра, надія, любов,
Посланець із небесного краю.
Я до ніг всього людства кладу
Своє серце божественне радо,
Я на хрест добровільно іду,
Щоби страх перед смертю здолати.
Я збираю до Себе овець,
Що блукають в гріхах манівцями.
Я є лікар розбитих сердець,
Скільки будете жити, Я з вами.
З нами Бог! Від Різдва й дотепер,
Ми не сироти, ми не самотні.
Як би час не хотів, він не стер
Перший прихід на землю Господній.
Ми святкуємо свято життя,
Ми співаємо Богу осанну.
Наші мрії у небо летять —
Божий Син первородний із нами.
Ми — Христові, відроджений дух
Має спільність із Богом Всевишнім.
Він найкращий у світі наш друг,
Він нікого із нас не залишить.
Божий Син народився для нас!
Як же можна віддячити Богу?
Треба кожному зараз, в цей час,
На Різдво народитись для Нього.
Автор віршу: Лариса Козинюк