“Їхав козак за Дунай“ (украинский романс середины XVIII века, написанный казаком Семёном Климовским)

Їхав козак за Дунай Їхав козак за Дунай, сказав: “Дівчино, прощай! Ти, конику вороненький, неси та гуляй!“ Постій, постій, мій козаче, твоя дівчина плаче, На кого ж ти покидаєш - тільки подумай. Лучше було б, лучше було б не ходить, Лучше було б, лучше було б не любить, Лучше було б, лучше було б та й не знать, Чим тепер, чим тепер забувать. Вийшла, руки заломавши і тяженько заплакавши: “Як ти мене покидаєш – тільки подумай!“ “Білих ручок не ламай, ясних очок не стирай; Мене з війни із славою к собі дожидай“. Лучше було б, лучше було б не ходить, Лучше було б, лучше було б не любить, Лучше було б, лучше було б та й не знать, Чим тепер, чим тепер забувать. “Не хочу я нічого, тільки тебе одного; Ти будь здоров, мій миленький, а все пропадай“. Свиснув козак на коня: “Оставайся здорова! Як не згину, то вернуся через три года!“ Лучше було б, лучше було б не ходить, Лучше було б, л
Back to Top