Тарас Компаніченко - Три тисячі років триває війна

Загиблі за Україну Добровольці здобули вічне життя в бою. Ви в дні весняні положили життя На вівтар святий України. Вам руки дівочі не клали квіття, Не несли брати домовини. Останній цілунок на вашім чолі Не склали матуся, ні тато, Ніхто не світив вам свічок в голові, Брати не прийшли поховати. Тортури і смерть не змогли вас зломить, Ви тайну забрали в могилу. По бурнім життю ви пішли спочивать За чесне священнеє діло. Не сурмили сурми вам марш жалібний, Не справила тризни родина, Сповнили ви Nації приказ святий, Вам вдячна за це Україна. Три тисячі років триває війна, Смерть першими ліпших ховає, Хто вижив в бою - тих чекає тюрма, Між нами невинних немає. Ми впали в бою, ми були молоді, Молися за нас, не полиш боротьби! Бери нашу зброю собі, і тоді Ворожою кров’ю її окропи! На сорок день вип’єм, освятим ножі, Змішаєм напалм - хай ясніше горить. Хай спалить міста, міністерства, суди, Довічно судилось тривати війні! Ми впали в бою, ми були молоді, Молися за нас, не полиш боротьби! Бери нашу зброю собі, і т