📜Акт капітуляції для Путіна! #новости #війна #news

РОСІЯ ВІЙНА ПУТІН КИТАЙ ВТОРГНЕННЯ РОСІЇ В УКРАЇНУ СВІТ ПОЛІТИКА ukraine #новости #russia #війна #україна #news #политика #war #путин #капитуляция #usa #украина #moscow #новини @Pilkhovskiy Спонсорська підтримка: SoloneTV Новини Ми постійно чуємо від наших західних партнерів, що вони погодяться на умови перемоги, які висунуть українці. Але українська влада досі остаточно не оприлюднила офіційної чіткої позиції: що саме вона вважає Перемогою України у війні за Незалежність з ордами російських фашистів. Через це у нас постійно відбуваються різні дискусії з партнерами на тему «перемоги України», «програшу чи неперемоги Росії», «мирних» договорів і «дипломатичних» рішень. І кожен учасник цих дискусій говорить про своє розуміння результату. Хтось, як ексрадник Офісу Президента Олексій Арестович, обговорює Україну, розділену за «корейським сценарієм». Хтось, як голова фракції «Слуга народу» Давид Арахамія, вважає, що це відведення окупаційних військ РФ на кордони станом на 23 лютого 2022 року з подальшими переговорами про долю Криму та Донбасу. Хтось, як президент Володимир Зеленський, розуміє вікторію ЗСУ як вихід на кордони України станом на 1991 рік. Хтось, як секретар РНБО Олексій Данілов, вбачає український тріумф у розвалі «російської імперії». Такі метання аж ніяк не посилюють позиції України на дипломатичному фронті. А відсутність єдиного бачення Перемоги не дає можливості нашим дипломатам жорстко тримати переговорну лінію, апелюючи до виданих директив. Більше того, різночитання у визначенні Перемоги України сіє сумніви у лавах наших партнерів і вселяє в московського недогітлера надію, що Україну якось можна продавити на мир на якихось своїх умовах. Це також створює проблеми у відносинах із нашими західними партнерами – ми не можемо сформувати розуміння кількості необхідних ресурсів для досягнення Перемоги. Таку невиразну позицію вже час міняти. Україні доля неочікувано дала можливість створити власний порядок денний на світовій арені та стати суб’єктом, а не об’єктом міжнародної політики. Українська влада має унікальний шанс сформувати спільну дипломатичну позицію для всього західного демократичного світу щодо однієї з найважливіших воєн сучасності. Від результатів цієї позиції у майбутньому залежатиме вся міжнародна безпекова система. Представники України говорять про багато важливих і правильних речей: зернову угоду, санкції, міжнародний трибунал над воєнними злочинцями. При цьому ігноруючи той факт, що суд, репарації та решта всіх правильних речей можливі лише за однієї умови – капітуляції Росії. Демілітаризація і повне ядерне роззброєння на пострадянському просторі – це капітуляція Росії. Ніякими «мирними» договорами всі ці правильні й важливі речі врегулювати неможливо. Москва ліквідувала таку можливість, закріпивши в конституції РФ територіальні претензії до Донецької, Луганської, Херсонської та Запорізької областей.