Українська мова в староукраїнських словниках XVI-XVII ст.

Словникарство в Україні в 16-17ст. ЛАВРЕНТІЙ ЗИЗАНІЙ Відомий український мовознавець,педагог,письменник і церковний діяч Лаврентій Зизаній (Тустановський) народився в 50-х роках XVI ст. в Галичині. Л.Зизаній був одним з найосвіченіших і найавторитетніших українських культурних і наукових діячів XVI — XVII ст. Викладав церковнослов’янську й грецьку мови у Львівській (1592), Берестейській (1592--1596), Віленській (1596--1597) братських школах. Уклав староукраїнською мовою «Катехізис» (вид. 1627), полемічний трактат з критикою засад католицизму й протестантизму. В «Катехізисі» Зизаній маніфестував свої раціоналістичні та гуманістичні погляди, зокрема, пояснення багатьох явищ природними причинами та критику окультних наук, зокрема, астрології; ставив під сумнів догмат про єдиносущність Трійці й обґрунтував тезу про свободу волі людини, здатної «самовластно» робити вибір між добром та злом. ПАМВО (ПАВЛО) БЕРИНДА Народився в середині XVI ст. на Самбірщині (Галичина). Український мовознавець,лексикограф,письменник,поет,друкар і гравер. Активний діяч Львівського братства, працював у братських друкарні і школі (1613--1619), у Львові (до 1613) постригся в ченці. Восени 1619 переїхав до Києва (в Києво-Печерську лавру). Був головним друкарем, редактором і перекладачем у Києво-Печерській друкарні. Памво Беринда був висо­коосвіченою людиною: знав церковнослов’янську, грецьку, латинську і польську мови. Належав до гуртка Балабанів, що об’єднував українських культурно-освітніх діячів 1-ї пол. 17 ст. В кінці XVI — на початку XVII ст. з’явились такі видатні праці українських філологів, як «Граматика» і «Лексис» Л.Зизанія, що вийшли в 1596 р. у Вільні, «Граматика» М.Смотрицького, надрукована в 1619 р. в м.Ев’ю і «Лексїконъ славенорωсскій» П.Беринди, виданий лаврською друкарнею в Києві 1627 р. Переклад з ЦЕРКОВНОСЛОВЯНСЬКОЇ на УКРАЇНСЬКУ МОВУ в словниках 16 століття: Сказаніє - Виклад,Памятка Безуміє - Шаленство Временный - Дочасний Благодарю - Дякую Время - Час Папа - Тато Броня - Зброя Кличъ - Гук,Вереск Юноша - Парубок Бесіда - Розмова Известный - Певний Страна - Крайна Народ - Люд Благодарный - Вдячний Мерзость - Бридкость Коварен - Хитрий Зима - Непогода,Студень Храбрий - Хоробрий,Дужий Председатель - Староста Баснь - Казка,Байка Баня - Лазня,Мильня Вервїє - Стрички Како - Як Ради - Для ................... і.т.д