Любов порою наче не любов / вірш Мартинюк Наталі / Савчик Анна
Любов порою наче не любов,
Про неї в світі сказано багато,
Вона - у силі спільних молитов ,
Вона , частіше , будні а не свято..
Не схожа на роман земний вона,
На вигадану повість про стосунки ,
Любов- це не троянда сто одна ,
Любов- це не коштовні подарунки...
Любов- не серенади під вікном ,
Не мрії про якісь рожеві замки ,
Любов- накрити ближнього крилом ,
Зібрати його серденько з уламків ...
Не просто пити каву запашну ,
А й чашу болю навпіл розділити ,
Пройти пустелю висохлу, страшну ,
І джерело води у ній відкрити...
Любов- це не прогулянки удвох ,
Коли з- під хмари місяць визирає,
Це поступати так , як хоче Бог ,
Це дарувати іншим частку Раю.
Любов- не в діамантах, не в грошах,
Це точно не краса, не розум й слава...
Любов- це йти , порою, по ножах ,
Лишаючи кривавий слід позаду...
Любов- це не присвячувать вірші ,
А це простити навіть непростиме...
До хворого вставати уночі ,
Це знати: хтось в біді тебе нестиме...
Хтось не осудить , ніжно обійме,
А в горі буде дихати за тебе,
Розбиту, бідну , зранену прийме ,
Й захоче зі собою взяти в Небо ...
Любов- не поцілунків милий жест,
Любов- це не похвальних слів багато...
Це на Голгофі дерев’яний хрест,
Це без вини Христос висить розп’ятий...
Любов- це відректися свого “ я“,
Поставити когось ще вище себе,
Любов- це єдність, злагода , сім’я,
Це щастя те , яким цінити треба ...
Любов - це проявляти доброту ,
За зроблене віддачі не чекати...
Коли хтось впав , вину покрити ту ,
Любов - це сльози ближньому втирати...
Герої ми , коли у нас в житті,
Складається все просто на “ відмінно“,
А ти любити спробуй і тоді ,
Коли прийдуть такі нежданні зміни...
Коли хвороба крила обітне,
Коли твоя подруга постаріє,
Чи ,може ,в кут невдача зажене...
Об айсберг розіб’ються світлі мрії...
В такі моменти- ще сильніш люби,
Плети руками їй невмілі коси...
А ти йому із м’яти чай роби ,
Хай кожен день лиш радощі приносить...
І навіть в час , коли вже сивина ,
Попроситься лягти обом на скроні ,
Любов хай буде чиста і міцна ,
А головне: долоня у долоні...
( ©️ Н. Луцик- Мартинюк )