Веремій - Балада про мальви.wmv

Слова: Богдан Гура Заснули мальви коло хати, Їх місяць вийшов колихати. І тільки мати не засне, Мати не засне, -- Жде вона мене. Приспів: О, мамо рідна, ти мене не жди, Мені в наш дім ніколи не прийти. З мойого серця мальва проросла І кров’ю зацвіла. Не плач, не плач, бо ти вже не одна, Багато мальв насіяла війна. Вони шепочуть для тебе восени: “Засни, засни, засни, засни...“ У матерів є любі діти, А у моєї -- тільки квіти. Самотні квіти під вікном, Квіти під вікном Заснули вже давно. Приспів Як сонце зійде -- вийди на поріг, І люди схиляться тобі до ніг. Пройдися полем -- мальви буйних лук Торкнуться твоїх рук. Життя -- як пісня, що не віддзвенить. Я в мальві знов для тебе буду жить. Якщо ж я ласку не встигла принести -- Прости, прости, прости, прости.