Артем Лоік - Калина 2.0

ПІДТРИМКА ТВОРЧОСТІ: карта: 5457 0825 0429 2538 🎙️ Сторінки в соціальних мережах: instagram: facebook: telegram: Замовити нову збірку віршів «Моя війна 2» можна, написавши на пошту loikzbirka@. Текст: Несе це непривітне небо лиш ядро нам в снаряді, переповненому «братською» любов’ю! І поки я керую всевидючим дроном, — моїм життям керує тільки сліпа доля… Замість донату замовляють кварту вкотре світлого пива нетверезі «темні» туші… Летить у небо «непотрібний» квадракоптер, щоб не злетіли в небо їхні непотрібні душі… Маленькі люди мріють завеликим троном та розміри відносні, якщо вірить Свіфту! А я управляю якось досі цілим дроном, поки Диявол управляє цілим світом! І ким би ти не був тебе чека’ Пілат… Поки політики тримають всіх у казці, я маневрую волонтерським БпЛА і мозок плавиться у волонтерській касці… «Ой у лузі червона калина похилилася. Чогось наша славна Україна зажурилася. А ми тую червону калину підіймемо, а ми нашу славну Україну... Гей! Гей... Гей...» Що затихли? Ми втомились? Від крові уже відмились? Як ковід назовні виліз русифікований вірус! Що чекаємо? На милість? Чи свобода нам на виріст? Я не вірю в те, що ти не віриш в те, що я не вірю в перемогу! Переповнена давно та грона мого гніву, як роман Стейнбека… Збили дрон мій, я чекаю дрона, скинь на карту, друже, нехай почекає «беха»! Затягнулась ця війна, брат, неначе петля, там у вас свята сімейні, кіно «Гарі Поттер»… Хтось петля-ховається, а хтось якось петля, і немов чаклун знаходить мені квадракоптер! Та не холодно, мамуля, разкажи як вдома у сестри під Харковом, не так то і погансько? Так, я високо літаю, та маленьким дроном я не бачу звідси нашу вулицю в Луганську… Не поет, у мене є реальні два крила, тому мене не вразити давно метафоричним летом… Я небо розрізаю волонтерським БпЛА, і серце хоче вискочити під волонтерським жилетом… «Ой у лузі червона калина похилилася. Чогось наша славна Україна зажурилася. А ми тую червону калину підіймемо, а ми нашу славну Україну... Гей! Гей! Розвеселимо!