Говорили і курили - Скрябін (cover)

Ми познайомились з тобою у вагоні метро, Людей напхалося конкретно, як сільодки в відро. Мене до тебе притиснули, відвернутись я не міг, І ми у позі еротичній були загнані в тупік. Інтеліґентний мужчина, український інженер, Я від викиду гормонів три зупинки чуть не вмер. Зашипіли двері, станція ’Хрещатик’ – І народ почав з вагона, як картопля, випадати. Переплетені тілами, виїжджаєм з-під землі І відчуваєм, що так просто нам не розійтися, ні. І я лечу, як метелик, забігаю в генделик, Замовляю нам дві кави збудоражити уяву. приспів: Ми цілий день так сиділи, говорили і курили, Пахли димом і любов’ю, говорили і курили. Потім люди прийшли, і до нас підсіли, Ми посунулися трохи, говорили і курили. І їли ми пиріжки, томатним соком запили, І з червоними вусами говорили і курили. Потім трохи помовчали, трохи відпочили, Взяли закурили і знов заговорили. Коли вечором я сьорбав із пакета бульйон, Нагадав собі, що не спитав у тебе телефон. Кілька спальних районів, посередині Дніпро, Київ – місто невелике, ми зустрінемось в метро. І зранку знову ниряю у підземні тунелі, І несе мене до тебе ця криклива канітєль, І бачу ті самі джинси і той рюкзачок, І від радості зжимаю у кишені кулачок. Ще чоловік п’ятдесять у вагон забігає, Мене розмазує по тобі, ніби маслом коровай, І я чекаю в душі на зупинку ’Хрещатик’, Щоби вибратись наверх і навіть пози не міняти. приспів: Ми цілий день так сиділи, говорили і курили, Пахли димом і любов’ю, говорили і курили. Потім люди прийшли, і до нас підсіли, Ми посунулися трохи, говорили і курили. І їли ми пиріжки, томатним соком запили, І з червоними вусами говорили і курили. Потім трохи помовчали, трохи відпочили, Взяли закурили і знов заговорили.